Янка Купала

Чому?

Для духу вольного нема межі, ні краю,

Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав;

У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з'яв

Не знищується він, не відає одчаю.

 

Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю,

Все те він спізнає, що біг віків не знав.

Як фенікс із золи, возноситься з канав,

Геть обганяючи темнотних звірів зграю.

 

Ти створений із сонць; твоя снага змогла б

Тримати перуни, носити світло дуже,

Ти в жодній боротьбі не впав і не ослаб.

 

Але чому ж ти там ніщо, нескутий дэше,

Де дзвонять кайдани так звично й так байдуже,

Де кров'ю і вогнем раба частує раб?

 

1915

 




Крыніца: Янка Купала. Санеты. Менск, Мастацкая літаратура, 2002.
Переклад: Дмытро Паўлычка

Беларуская Палічка: http://knihi.com