Янка Купала

Для землі прадідів моїх...

Я для тебе, о земле прадідів моїх,

Не зумію нічого в житті пожаліти,

Я готовий співати про твої заповіти,

Сад садити рясний на могилах твоїх.

 

Я тебе душею, серцем рад зігріти,

І корону сплести із зірок золотих,

І тебе увінчати на висотах святих,

Щоб могла ти хоч мить, як зоря, заясніти.

 

Я готовий за тебе полягти в боротьбі

З кривдою, що терпиш од людей і від Бога,

Від чужинця й від сина свойого сліпого...

 

Буду вічно страждати в жалю та в клятьбі...

І за це я прошу лиш одне, далебі -

Не жени ти мене від свойого порога.

 

1912

 




Крыніца: Янка Купала. Санеты. Менск, Мастацкая літаратура, 2002.
Переклад: Дмытро Паўлычка

Беларуская Палічка: http://knihi.com