Янка Купала

Я люблю

Я люблю наших нив золотину

І сповиті у зелень луги,

Шум похмурих борів навкруги,

Дзвін джерел у серпневу годину...

 

Я люблю в наших селах стоги,

Вкриту мохом убогу хатину,

Свій народ - цю прив'ялу квітину,

Цілий край, що мені дорогий.

 

Я люблю ясні очі і груди, -

Від дівочої гину краси,

І болить мене серце сумне.

 

Кличу, зву, ніби йду поміж люди,

Але чують мій клич лиш ліси,

Клич: хто любить, хто ж любить мене?

 

1912

 




Крыніца: Янка Купала. Санеты. Менск, Мастацкая літаратура, 2002.
Переклад: Дмытро Паўлычка

Беларуская Палічка: http://knihi.com