Янка Купала

По межах рідних, де розора...

По межах рідних, де розора,

Попід склепінням неба сивим,

Спокоєм ведений зрадливим,

Сную, неначе тінь сувора.

 

За мною - ворог - сум, потвора,

Із нашептом глухим, гидливим:

Невже ти хочеш буть щасливим -

Сьогодні ж тут усе, як вчора!

 

Усе живе тим самим богом, -

У дні весняні благовісні

Із себе не здирає плісні...

 

Орач крокує перелогом,

Могилу шарпає нарогом,

Не знає батькової пісні.

 

1910

 




Крыніца: Янка Купала. Санеты. Менск, Мастацкая літаратура, 2002.
Переклад: Дмытро Паўлычка

Беларуская Палічка: http://knihi.com