Янка Купала

«Зачинені у мріях з болем правди...»

Зачинені у мріях з болем правди,

Ми здобувати мусимо знаття,

Досліджувати людські душі й знади,

Шукати ідеального буття,

 

І все заглушувати без пощади,

Що жертвує нам доля для життя,

І тільки віщувати майбуття,

Щоб потім зникнути, як прах, назавжди.

 

Ілюзіями живемо, хоч нас

Життя обдурювало вже не раз,

Хоч потрапляєм від спокуси в скруту.

 

Мотає нами доля, без вини

Караємося і п'ємо отруту,

Що нам підносять підлі брехуни.

 

1906

 




Крыніца: Янка Купала. Санеты. Менск, Мастацкая літаратура, 2002.
Переклад: Дмытро Паўлычка

Беларуская Палічка: http://knihi.com