Янка Купала

Запустілий палац

Володар кволий твій одбився од наук

Величної доби Зигмунда й літ терпіння.

Він «Поділ» стверджує в чужині й до вдуріння

Все лічить, скільки мав дубів та хвойних штук.

 

А ти - слід роскоші й трудів численних рук -

Стоїш, де одцвіли магнатські покоління.

І цегла падає з прогнилого склепіння,

І шпари й тріщини засновує павук.

 

Край тину забобон росте, як зілля, вперто;

Скотину в парк жене голодний «сервітут»;

Нечистий з відьмами гуляє тут відверто.

 

Вповзає знищення і пустка в кожен кут,

І скалить зуби смерть: «Моя вже влада тут,

На вхід життя сюди я накладаю "veto"».

 

1910

 




Крыніца: Янка Купала. Санеты. Менск, Мастацкая літаратура, 2002.
Переклад: Дмытро Паўлычка

Беларуская Палічка: http://knihi.com