Янка Купала

Жниво

За полем поблискує смужка пшениці

Дозріла - на соннім лісів рубежі;

Колосся схиляється аж до межі

В сумному шептанні: «А де мої жниці?»

 

І жниці прийшли - молоді, міднолиці;

В снопи кладучи колоски-сторожі,

Зашастали глухо серпи, як ножі,

І співи прадавні знялись, наче птиці.

 

Там пісня пливе, і пливе в небеса,

Крізь біле колосся проходить журливо,

І губить у пущах перо вогневе...

 

До мене та пісня пливе, і зове,

І в серці дзвенить, як у травах коса:

«Ти, брате, сіяч... ну, а де твоє жниво?»

 

1910

 




Крыніца: Янка Купала. Санеты. Менск, Мастацкая літаратура, 2002.
Переклад: Дмытро Паўлычка

Беларуская Палічка: http://knihi.com