Чужыя мне далі,
Прысады і гоні.
Чужыя мне рэкі,
Лугі, абалоні.
Чужыя мне — неба,
Дарогі і сцежкі.
Чужыя — лятункі,
Трывогі-няўцешкі.
І боль, і клапоты,
І вочы з тугою —
Усё не маё тут,
Усё мне чужое!..
Чаму ж я для іх
Перайшоў свае межы?..
Лугі Наднямоння,
Лясы Белавежы?..
Чаму для чужога
Сябе не шкадую,
Хоць знаю —
магчыма,
За іх і памру я?..
Таму, што я воін
На свеце адзіны —
Сын маці пяшчотнай,
Савецкай Радзімы.
Таму, што суровай
Парой баявою —
Сцяг волі ірдзее
Над светам
са мною.
1944